5–7 травня 2026 року відбулась Об’єднана наукова конференція Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України.
Традиція проведення щорічних наукових конференцій Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України започаткована від дня заснування Інституту. В межах цьогорічної конференції провели також 53-тю конференцію-конкурс молодих вчених і спеціалістів Інституту. На науковій конференції Інституту було представлено 30 усних доповідей наукових співробітників, 22 з них виголосили молоді спеціалісти, аспіранти і студенти, які працюють у різних підрозділах Інституту.

Заслухані доповіді присвячувались актуальним проблемам у наукових напрямах, які розвиваються в Інституті: це теорія хімічної будови, кінетика і реакційна здатність, каталіз, адсорбція й адсорбенти, хімія високих енергій та фізико-неорганічна хімія.
Конференція відбулася на високому науковому рівні. Доповідачі висвітлили нові результати, одержані в сучасних актуальних галузях світової науки. Зокрема, розробленню сучасних кобальт-азот-вуглецевих (Co-N-C) електрокаталізаторів відновлення кисню та виділення водню, що має важливе значення для розвитку відновлювальної енергетики й екологічно-безпечних джерел струму, присвячувалося повідомлення докторанта Інституту кандидата хімічних наук Ярослава Курися.
Низку робіт було виконано в галузі переробки відновлювальної сировини й одержання з неї цінних органічних продуктів. У доповіді докторанта Ольги Ларіної було представлено результати створення поліфункціональних каталізаторів тандем-процесів одержання цінних вуглеводнів та оксигенатів із С2, С4 спиртів. В останні роки в Інституті розроблено нові цеолітні матеріали для каталітичного перетворення глюкози на цінні органічні продукти, про що доповів старший науковий співробітник кандидат хімічних наук Михайло Курмач.
Старший науковий співробітник кандидат хімічних наук Олексій Жох, який нещодавно отримав престижну стипендію ім. Л.В. Писаржевського для молодих вчених і спеціалістів Інституту, представив наукову доповідь щодо дискримінації кінетичних моделей для процесу перетворення метанолу в диметиловий ефір.
Аспірант Дмитро Кирилюк створив нові пористі композитні матеріали для каталітичного одержання циклічних карбонатів і карбаматів із залученням СО2 як вихідної сировини. Провідний інженер Владислав Стець виступив із науковим повідомленням про вплив вмісту функціональних груп на каталітичні властивості активованих у водні вуглецевих нанотрубок у процесах гідрування, що становить значний інтерес для фундаментальної науки, для розуміння причин прояву каталітичної активності вуглецевмісних матеріалів.
В останні роки в Інституті виконуються дослідження в галузі металокомплексного каталізу для одержання цінних речовин тонкого органічного синтезу. Серед доповідей у цьому напрямі можна відзначити повідомлення аспіранта Микити Іваниці, присвячене встановленню механізму відновлювального сполучення арилгалогенідів у присутності цинку та комплексів нікелю, й аспіранта Юліана Ліщенка щодо енантіоселективного каталітичного сульфоокиснення тіоетерів у присутності комплексів марганцю.
Значну увагу привернули доповіді студентів, зокрема повідомлення Максима Філіппова щодо будови і властивостей нових аллільних комплексів паладію – каталізаторів реакцій крос-сполучення нового покоління, доповідь Еліни Кирпосенко, присвячену розробленню сполук із люмінесцентними властивостями – комплексів Eu3+ з біс(семікарбазонами) 2,6-діацетилпіридину – як основи сучасних люмінесцентних матеріалів, виступ Богдана Пузанова щодо нового методу перевірки якості й ефективності каталізаторів гідрування, що має важливе значення при гідруванні великої кількості сполук у тонкому органічному синтезі для потреб фармацевтики й агрохімії. Студенти Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського Софія Копцова та Кирило Носачов виступили із науковими доповідями, презентувавши перспективне дослідження з каталітичного гідрування С≡С зв’язку на сажі в рідкій фазі та практичну екологічну розробку «Паладієво-марганцевий каталізатор для очищення газових викидів асфальтобетонного заводу від СО», яка спрямована на зменшення промислового забруднення повітря.
Наукова конференція Інституту дала учасникам змогу обмінятися досвідом, критично проаналізувати свої досягнення та визначити найперспективніші шляхи подальших досліджень, спрямованих на розв’язання фундаментальних і прикладних проблем сучасної фізичної хімії. Представлені роботи викликали багато запитань і активне обговорення, в якому взяли участь члени Вченої ради Інституту – члени Національної академії наук України Петро Стрижак, Ярослав Лампека, Сергій Соловйов, Сергій Колотілов, а також інші науковці Інституту.
Підбиваючи підсумки, директор Інституту академік НАН України Віталій Павліщук відзначив високий науковий рівень конференції, актуальність представлених робіт, їхню наукову новизну. Водночас він наголосив, що двері Інституту завжди відчинені для майбутніх науковців, які прагнуть розвивати українську хімічну школу, та побажав усім натхнення і професійних здобутків.
















